This page is hosted for free by zzz.com.ua, if you are owner of this page, you can remove this message and gain access to many additional features by upgrading your hosting to PRO or VIP for just 32.50 UAH.
Do you want to support owner of this site? Click here and donate to his account some amount, he will be able to use it to pay for any of our services, including removing this ad.

Шелкова Ніна Володимирівна

Учитель російської мови та зарубіжної літератури

Найважливіше у педагогічній діяльності – це гармонія у стосунках з учнями, їх батьками та колегами, постійний творчий пошук і самовдосконалення.

Методичні рекомендації

Доповідь:«Можливості сучасного уроку для формування успіху як життєвого пріоритету особистості»

Тема. Можливості сучасного уроку для формування успіху як життєвого пріоритету особистості

Вступ

Сьогодні роль школи в розвитку особистості, підготовці до життя дуже велика. Забезпечити умови для розвитку навчання та виховання. А головне-навчити жити, створити атмосферу «успіху». Діти запрограмовані на «неуспіх», - це невтішне майбутнє для всього нашого суспільства, всієї нашої держави.

Суспільству потрібен випускник однаковою мірою освічений і вихований. Він повинен самостійно будувати своє життя, нести за нього відповідальність, вибудовуючи стратегію життя згідно зі своїми уявленнями про щастя.

Основна частина

Освіта - це те, що залишилося,
коли все забуто
Японське прислів ’я

Японці завдяки своєму образному та символічному світосприйманню створили формулу гуманістичної особистісно орієнтованої освіти.

Зміст мудрості японського прислів’я розкриває і структуру, і стратегічну мету особистісно орієнтованого навчання і виховання. Адже пам'ять залишає те, що необхідне для подальшого життя, лише те, що має практичне значення для майбутнього, те, що здобуте зусиллями власного розуму й серця.

Швидкі зміни соціально - економічних та розвиток ринкових відносин підштовхнули суспільство до пошуку нових форм освіти.

У педагогічній літературі наводиться ґрунтовна характеристика парадигм особистісно орієнтованої освіти, що розкриває сутнісні , змістовні, функціональні, технологічні її характеристики.

Призначення особистісно орієнтованого підходу до навчання й виховання полягає в тому, щоб сприяти становленню людини: її неповторної індивідуальності, духовності, творчого начала.

Сьогодні найбільш поширеним символом життєвих планів молоді є досягненням життєвого успіху. Нове покоління прагне насамперед успішної самореалізації.

Уявлення про успіх у житті(2012р.)

69% - власні здібності, воля, уміння

16% - вміння скористатися наявними обставинами

7% - збіг життєвих подій

5% - сприятлива-несприятлива ситуація в суспільстві

Отже молоді люди , котрі вступають сьогодні в життя, відчувають на собі всі складнощі формування чітких життєвих орієнтирів, які спираються на внутрішню узгоджену й структуровану систему цінностей. Вони відчувають себе особистостями і прагнуть максимальної самореалізації.

Навчання та здобуті знання - основа розвитку людини. Виховання готує людей до життя, нема нічого сильнішого від знань. Знання - це і справедливість, і розсудливість, і мужність.

Вправи - загальний засіб розвитку людини. Найважливіша рушійна сила в навчанні - це інтерес, розуміння та осмислення знань як необхідна умова навчання.

Нині нас турбує чи здорові наші діти, чи нагодовані, слухняні? І майже ніколи - чи здібні, чи подобається їм учитись?

Адже фізичне здоров’я неповноцінне без духовного.

Понад 90% старшокласників вважають, що школа допомагає їм розвивати свої здібності.

83% - не розглядають школу як місце, де вони прилучаються до культури.

90% - що не мають тут можливості для профорієнтації.

Творчі здібності розвинені у 2-3% людей.

«Нинішня система освіти і виховання така, що вбиває в дітях зародки кращих можливостей» /Ю. Рюриков/

Компетентнісно спрямована освіта починається з фахової компетентності вчителя.

Поняття «професійна компетентність» - явище багатоскладове. Це сукупність знань і умінь, необхідних для ефективної професійної діяльності: вміння аналізувати, передбачати наслідки професійної діяльності, використовувати потрібну інформацію.

«Учитель має бути творцем» та «Мистецтво навчання полягає не в умінні повідомляти, а в умінні збуджувати, будити, оживляти» - говорив А. Дистерверг.

Метод «запам’ятай і повтори » з готовою формою слід замінити на метод пошуку проектування, розв’язання життєвих ситуацій.

Йдеться про набуття школярами насамперед системи особистісних і розумових здібностей і якостей, які б давали їм змогу вирішувати проблеми своєї життєдіяльності. Досягнення цієї мети залежить безпосередньо від такого типу навчання, яке окрім змістовно-методичної організації, моделювало б схеми соціальної взаємодії школяра з ровесниками і з учителем, тобто особистісно орієнтованого підходу. Він сприяє розвитку індивідуальних пізнавальних здібностей кожної дитини, виявляє, ініціює використовує, «окультурює» її індивідуальний досвід, допомагає особистості пізнати себе, самовизначитися та само реалізуватися.

Іншими словами, формує культуру життєдіяльності, яка дає можливість продуктивно будувати життя.

Головне завдання школи - формування системи компетентності.

Проблема формування самостійності толерантної особистості, творчих здібностей, визначає такі ідеї:

  • визнання неповторності індивідуального внутрішнього світу дитини та її провідної ролі у навчанні;
  • залучення індивідуального внутрішнього світу дитини(ментального досвіду) до пізнавального контексту;
  • трансформація навчального матеріалу відповідно до можливостей його засвоєння учнями; надання учням свободи вибору завдання, вправи, виду діяльності з урахуванням своїх схильностей, здібностей;
  • використання інтерактивного навчання, яке ґрунтується на взаємодії.

Інтерактивні технології у системі особистісно орієнтованого навчання передбачають моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем. Таке навчання сприяє формуванню цінностей, умінь і навичок учнів, створенню атмосфери співпраці, взаємодії, полегшує соціальну адаптацію індивіда.

Готуючи урок за особистісно орієнтованою методикою, ставлю такі завдання, вимоги до нього:

- Мета: створення умов для прояву пізнавальної активності учнів;

- Засоби її досягнення: використання різноманітних форм і методів навчальної діяльності, створення атмосфери зацікавленості кожного учня в роботі класу, стимулювання їх до висловлювання, використання різних способів виконання завдання без побоювань помилитися або отримати неправильну відповідь, оцінка діяльності учня за результатом, заохочення його бажання знайти свій спосіб виконання завдання;

Критерії ефективності проведення особистісно орієнтованого уроку: наявність індивідуального навчання, використання проблемних творчих завдань; завдань, які дають учневі змогу самому обирати тип, вид, форму матеріалу; створення позитивного настрою на роботу в класі; обговорення наприкінці занять не тільки того, що учні дізналися, а й того, що й чому сподобалося, що хотілося б ще раз виконати, що зробити по-іншому; оцінка(заохочення) під час опитування на уроці не тільки правильної відповіді учня, а й аналіз того, як він розмірковує, у чому й через що помилився; раціональні способи роботи вдома.

Обов’язковою умовою кожного уроку має бути організація міжсубєктної взаємодії школярів як учасників навчально- виховного процесу. Прагну знайти такі способи і прийоми проведення уроку, які б спонукали клас разом з учителем аналізувати, оцінювати твір, тобто його персоналізувати. З цією метою розробляю випереджувальні запитання, завдання. На уроках учні готують різні довідки(історичного, літературознавчого, бібліографічного характеру тощо).

Давньогрецький філософ Сократ вважав, що головне завдання навчання та виховання - готувати людину до життя, а найкращою формою цього є діалог. Саме під час дискусій відбувається еволюція думки, тому важливо розвивати навички діалогічного мовлення. Діалогічності сприяють також інтерактивні форми і прийоми(фронтальне навчання, навчання у грі, парне навчання).

Впровадження особистісно орієнтованого навчання забезпечує такі результати:

  • відкритість стосунків, довіра одне до одного, самостійність дитини, позбавлення страху перед помилкою, розкріпачення поведінки;
  • розвиток творчих здібностей;
  • психологічне здоров’я;
  • конструктивна життєва позиція;
  • духовно - душевний розвиток.

У наших школах не повинно бути нещасних учнів, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здатні. Успіх у навчанні - єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів, бажання вчитися.