This page is hosted for free by zzz.com.ua, if you are owner of this page, you can remove this message and gain access to many additional features by upgrading your hosting to PRO or VIP for just 32.50 UAH.
Do you want to support owner of this site? Click here and donate to his account some amount, he will be able to use it to pay for any of our services, including removing this ad.

Шелкова Ніна Володимирівна

Учитель російської мови та зарубіжної літератури

Найважливіше у педагогічній діяльності – це гармонія у стосунках з учнями, їх батьками та колегами, постійний творчий пошук і самовдосконалення.

Друковані матеріали

Омар Хайям — корифей персько-таджицької лірики. «Маленькі поеми» О. Хайяма. 8-й КЛАС

Цілі:

  • навчальні: ознайомити учнів з особистістю поета-мудреця; ввести у світ його літератури; вчити аналізувати поетичний твір;
  • розвивальні: розвивати увагу до художнього слова, образне мислення;
  • виховні: виховувати інтерес до філософської лірики О. Хайяма.

Тип уроку: комбінований.

Міжпредметні зв'язки: історія, музичне мистецтво.

Методи навчання: інформаційно-рецептивний, проблемного викладу матеріалу, частково-пошуковий.

Форми організації навчальної діяльності учнів: індивідуальна, фронтальна, групова, диференційовано-групова.

Терміни (поняття) уроку: рубаї, бейти, газель, каліграма.

Обладнання: портрет О. Хайяма, вишиванка, зображення перських мініатюр, аудіозапис східних мелодій, мапа Ірану XII ст.

Четыре строки источают яд,
Когда живет в них злая зпиграмма,
Но раны сердца лечит Рубойят —
Четверостишья старого Хайяма.
С. Я. Маршак

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

  • Відгадайте слова.
    1. НШІПАУР
    2. РБУАЇ
    3. ГОСКОПРО
    4. ІРБАІГМ
    5. АГЛЕРГА
  • Запис на дошці

    ах + b = 0

  • Розв’яжіть це лінійне рівняння.
  • Розв'язок

    Зх + 6 = 0
    3x = -6
    x = -2

    Умова рішення

    1. a ≠ 0
      b ≠ 0
      x = -b/a
    2. a = 0
      b ≠ 0
      немає рішень
    3. a ≠ 0
      b = 0
      x = 0
  • Як ці слова та математична формула стосують­ся Омара Хайяма?
  • III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

    Інтерактивне опитування

  • Як ви гадаєте, що необхідно людині, щоб муд­ро прожити життя? (Троє учнів опитують однокласників, усно систематизують інформацію, оголошують ре­зультати.)
  • А чи цікаво вам, які правила вважав найго­ловнішими вчений, поет, філософ Омар Ха- йям? Він сказав про це чотирма рядками свого рубаї:
Чтоб мудро жизнь прожить, знать
надо немало,
Два важных правила запомни
для начала:
Ты лучше будь голодным,
чем что попало єсть,
И лучше будь один, чем вместе
с кем попало.

Рубаї Омара Хайяма — класика середньовіч­ної східної поезії, яка і в наш час приваблює усіх поціновувачів мудрого слова.

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Слово вчителя

(Звучить східна мелодія, підготовлені учениці виконують східний танок.)

— Він народився в Нішапурі та похований у Нішапурі (Ірані).

Хайямівський меморіал. Прохолодно. Тихо. Можна подумати про час та поезію, про життя та смерть. Для того щоб знову й знову погодитися з Омаром Хайямом: «В кредит не верю! Хочу наличними. Сейчас».

Замолоду він жив у Бухарі та Самарканді. У 27 років був у далекому Ісфахані.

І гори навколо Ісфахану, й річка Заєндурунд на вигляд такі самі, як і у часи Хайяма. Мало що змінилося. Тільки Ісфахан росте, шириться.

Увечері над Ісфаханом сяють ті самі зорі, які роздивлявся Хайям. І зодіак той самий. Тут він питав:

Что там за ветхой занавеской тьмы?
В гаданнях расстроились умы...
Когда же с треском рухнет занавеска...
Увидим все, как ошибались мы.

2. Виступ учнів, які підготували матеріал про життя О. Хайяма

Матеріали для виступу

Народився 18 травня 1048 року в м. Нішапурі (культурний центр Ірану). Дату встановлено не-щодавно за гороскопом поета.

Прізвище поета перекладається як «майстер наметів», «палаточник», бо його дід і батько були ремісниками.

Нішапур на той час був найвеличнішим містом XI ст., знаменитим своїми бібліотеками та школами середнього й вищого типу — медресе. Омар Хайям вчився у нішапурському медресе (аристократичний навчальний заклад), що готував чиновників для державної служби. Продовжив здобувати освіту в Балсі та Самарканді.

Омар Хайям — енциклопедист свого часу: вивчав математику, геометрію, фізику, астрономію, філософію, теософію, коранознавство, правознавство, медицину (був лікарем при дворі намісника Хорасану), весь комплекс філологічних дисциплін (володів арабською мовою, знав літературу), опановував теорію музики, мав феноменальну пам’ять. Так, у Ісфахані уважно прочитав книгу сім разів підряд, а повернувшись до Нішапура, продиктував її по пам’яті. Коли виклад порівняли з оригіналом, то майже не знайшли розбіжностей. Читав і перекладав праці Архімеда, Евкліда, Аристотеля.

«Учений муж століття», «Доказ істини», «Знавець грецької науки», «Цар філософів Сходу та Заходу», », імам (духовний вождь) — такий неповний перелік почесних титулів Омара Хайяма. У 25 років (1073) він пише свій перший алгебраїчний «Трактат доведень проблем алгебри», яким уславився як учений, у 26 років (1074) дістав запрошення від султана Малик-шаха очолити обсерваторію в Ісхафані, а 1079 р. створив сонячний календар, завоювавши вищий авторитет серед астрологів. Так, у книзі Нізамі Арузі «Зібрання рідкостей, або Чотири бесіди» оповідається, як узимку 1114 року у м. Мерве султан доручив Ома­рові Хайяму визначити найкращий час для виїзду на полювання. Учений встановив термін, сам по­їхав до султана й посадив його на коня. Та враз на­бігла хмара, налетів вітер, захурделило. Усі засмі­ялися, і султан вирішив повернутися. Але Омар Хайям сказав: «Нехай султан заспокоїть серце: хмари зараз розійдуться і у ці п’ять днів не впа­де жодна крапля». Султан послухався, й справді, впродовж полювання на небі не було ні хмарини.

Омар Хайям написав на полях наукових праць 300-400 чотиривіршів — рубаї.

1092 р. за нез’ясованих обставин помер султан. Ісфаханську обсерваторію було закрито, столицею став Мерв. Омар Хайям повертається до Нішапура, викладає у медресе, здійснює паломництво до Мекки, пише трактат «Про мистецтво визначення кількості золота та срібла у сплавах з них».

Іранський дослідник, знавець життя і твор­чості поета Рахмата Даштані, писав: «Омар Хай­ям був Людиною. Не потрібно робити з нього ні п’яницю, ні ловеласа у стилі французьких рома­нів. Він був таким самим, як усі ми: часом мерз і голодував, багато думав і багато працював. Але водночас устигав і любити. Кого? Я б сказав так: «Людину загалом...»

Омар Хайям: «Я не міг належно ані прикласти моїх старань до роботи, ані присвятити їм розло­гих роздумів, тому що мені дуже заважали незго­ди у суспільному житті. Ми були свідками заги­белі людей науки... Але більшість тих, які сьо­годні мають вигляд учених, переодягають істину в брехню, не виходять за межі обману й похвалян­ня, змушуючи служити знанням, якими вони во­лодіють, корисливим та недобрим цілям. А якщо трапляється людина шанована, що прагне істини й любові до справедливості, намагається відкину­ти суєтність та неправду, бахвальство й обман,— вона стає об’єктом глузування й ненависті».

Наприкінці життя поет доходить такого ви­сновку:

Я тільки й знаю, що знання шукаю,
В найглибші таємниці проникаю.
Я думаю вже сімдесят два роки —
І бачу, що нічого я не знаю.
(Переклад О. Мисика)

Много лет размышлял я над жизнью
земной.
Непонятного нет для меня под луной.
Мне известно, что мне ничего
не известно! —
Вот последняя правда, открытая мной.
(Переклад Г. Плисецького)

Європа дізналася про Хайяма порівняно не­давно: 1851 р. у Парижі німецьким математиком Францом Вьопке була надрукована праця «Ал­гебра Омара Альхайямі» у вільному перекладі Едварда Фіцджеральда, яка за кілька місяців стала бібліографічною рідкістю. У нашій країні тривалий час уважали, що Хайям-поет і Хайям-математик — дві різні особи, бо наукові праці на­писано арабською мовою, а поезії, призначені не для широкого загалу,— рідною мовою автора.

3. Слово вчителя

— Нішапур розташований неподалік від Ашгабаду та недалеко від афганського Герату.

Останні роки свого життя О. Хайям провів у Нішапурі; читав книги, міркував над сенсом життя. Це були гіркі роки: він залишався й на схилі років енергійним, діяльним, великим по­етом та учнем.

Вороги звинувачували його в богохульстві. Тоді він здійснив хадж (паломництво у святі для мусульман місця) в Мекку й Медину. А рубаї на­роджувалися й жили новим життям, їх перепису­вали, вчили.

4. Читання та обговорення рубаї (робота в групах)

Завдання

1-ша група. Прочитати рубаї, зрозуміти їхній зміст.

2-га група. Визначити теми та ідеї віршів.

3-тя група. Назвати художні засоби.

4-та група. Зробити висновок, якою темою об’єднані ці рубаї.

Висновки записати у зошити. (Записані на дошці.)

Зразок виконаного завдання

1) Не хмурь бровей из-под ударов рока,
Упавший духом гибнет раньше срока.
Ни ты, ни я не властны над судьбой.
Мудрей смириться с нею. Больше
проку!

Висновок. Тема рубаї — роздуми над можливі­стю людини впливати на свою долю.

2) Я познание сделал своим ремеслом,
Я знаком с высшей правдой
и низменным злом.
Все тугие узлы я распутал на свете,
Кроме смерти, завязанной мертвым
узлом.
Конечно, цель всего творенья — мы,
Источник знанья и прозренья — мы.
Круг мироздания подобен перстню,
Алмаз в том перстне, без сомненья, мы.

Висновок. Тема рубаї — віра у силу людини, її здібності та можливості.

5. Колективна робота з рубаї

Коментар. На дошці — схема в малюнках. Учні самостійно визначають тему рубаї і запису­ють її у схему.

Учитель. У центрі його уваги — мисляча, творча, активна людина.

Треба звільнитися від духовного рабства. Тіль­ки вільна людина може відкрити закони природи, розгадувати таємниці всесвіту. Кожен повинен отримати свою часточку щастя.

Не у містичній нірвані, а тут, на землі, у фі­зичному та духовному задоволенні. Поет закликає нас радіти кожній миті життя, адже воно швидко­плинне і повернути його неможливо.

Жизнь пронесется, как одно мгновенье,
Ее цени, в ней черпай наслажденье.
Как проведешь ее — так и пройдет,
Не забывай: она — твоє творенье.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Висновок вчителя

— Омар Хайям говорив: «Я не міг належно ані прикласти моїх старань до роботи, ані присвятити їм розлогих роздумів, тому що мені дуже заважа­ли незгоди у суспільному житті. Ми були свідками загибелі людей науки... Але більшість тих, які сьо­годні мають вигляд учених, переодягають істину в брехню, не виходять за межі обману й похвалян­ня, змушуючи служити знання, якими вони во­лодіють, корисливим та недобрим цілям. А якщо трапляється людина шанована, що прагне істини й любові до справедливості, намагається відкину­ти суєтність та неправду, бахвальство й обман,— вона стає об’єктом глузування й ненависті».

Наприкінці життя поет доходить такого ви­сновку:

Я тільки й знаю, що знання шукаю.
В найглибші таємниці проникаю.
Я думаю вже сімдесят два роки —
І бачу, що нічого я не знаю.

2. Буріме

- Складіть власні поезії за запропонованими віршами.

а)
___________________скінчилось;
____________________закрилась!
____________________зветься,
____________________поділась?

б)
______________________спокою.
______________________водою?
______________________років
______________________малою!

Додаткове завдання: створіть каліграми.

Коментар. Каліграма — це малюнок, створе­ний зі слів твору. Учитель демонструє каліграми та пояснює, що вибір зорових образів навіяний поетичними образами віршів.

Щоб створити каліграму, необхідно обрати ру­баї, у якому є яскраві образи та який не складно зобразити.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити напам’ять рубаї.

Закінчити роботу над каліграмами.